Якщо професія стає способом життя,
то ремесло перетворюється на мистецтво
(Ілля Шевельов)
Важливе місце в роботі закладу професійної (професійно-технічної) освіти займає профорієнтаційна робота. Правильно організована профорієнтаційна робота забезпечує успіх як закладу професійної освіти щодо його існування, діяльності і розвитку, так і молодої людини в правильності її професійного вибору, у подальшій професійній самореалізації та кар’єрного росту.
Війна, яку російська федерація розпочала та веде проти України, кардинально змінила ринок праці - інтелектуальні професії поступаються робітничим, в пріоритеті затребуваності стають ті професії, які працюватимуть на відбудову зруйнованої інфраструктури, відновлення економіки.
З вірою у Перемогу дивимося в майбутнє України, а тому профорієнтаційну роботу маємо організувати з врахуванням викликів нашого сьогодення та умов воєнного часу, коли переважає режим роботи у форматі онлайн.
Цілі профорієнтаційної роботи. Якісно і правильно проведена профорієнтаційна робота досягає ряд цілей – допомагає вступникові зробити правильний професійний вибір, забезпечує ринок праці необхідними робітничими кадрами, самоутверджує заклад професійної освіти на ринку надання профорієнтаційних послуг. Профорієнтація має ставити знак рівності між життєвими прагненнями вступника, молоді і суспільними потребами в трудових ресурсах на ринку праці.
Труднощі в проведенні профорієнтаційної роботи. З введенням на території України воєнного стану з’явилися певні труднощі у проведенні профорієнтаційної роботи. Перехід на дистанційну форму навчання обмежило проведення очних зустрічей з випускниками закладів загальної середньої освіти; війна спричинила появу тимчасово переміщених осіб, серед них є діти, яких потрібно включити в систему профорієнтаційного інформування та консультування; не всі мають якісне підключення до інтернету, що утруднює доступ до інформації.
Напрямки профорієнтаційної пропаганди. Враховуючи вищеназвані чинники труднощів профорієнтаційної роботи, профорієнтаційну пропаганду слід провести в різних напрямах та широкого інформування через: молодіжні соціальні мережі короткими, цікавими, динамічними і мотивуючими відеороликами та відео презентаціями; аудіо інформативні меседжі на місцевому радіо, ринку, в транспорті, супермаркетах; розміщення інформативно профорієнтаційних листівок в місцях масового скупчення людей, в тому числі і в центрах надання соціальних послуг різним категоріям населення, волонтерських пунктах, на зупинках, в транспорті, скрізь, де це є можливим.
Зміст профорієнтаційної інформації. Зміст профорієнтаційної інформації закладу професійної (професійнотехнічної) освіти має враховувати: -перелік професій, з яких проводиться набір на навчання, актуальність їх сьогодні на ринку праці; -пакет соціальної допомоги в закладі освіти (стипендія, забезпечення гуртожитком, умови для розвитку); -контактні телефони для отримання детальної інформації.
Вимоги до змістової частини профорієнтаційної інформації: -аудіо та відео інформація має бути чіткою, короткою, містити головне, не тривалою в часі (довго слухати, дивитися, читати слухач/глядач не буде); -інформативна листівка повинна бути яскравою, шрифт читабельний, зміст можна викласти у формі інфографіки, посилити увагу на контактні телефони виділивши їх шрифтом чи використавши інші засобами; - відеоролики мать зберігати динаміку, мати мало тексту на відеокартинці, хороше музичне озвучення та постановку голосу; - при аудіо озвученні повинен бути приємний тембр голосу.
Профорієнтаційної робота немає так званого «канікулярного часу». Керівники та колективи тих закладів, які розуміють, що профорієнтаційна робота є одним із головних чинників забезпечення життєдіяльності закладу освіти, не припиняють цю роботу круглий календарний рік. Вже у жовтні починають нову вступну кампанію, стартом якої є детальний аналіз профорієнтаційної роботи за попередній рік, визначення заходів та форм роботи, які були результативними, що не спрацювало, проведення моніторингу ринку праці, запровадження рейтингової оцінки діяльності та використання методів стимулювання результативності праці кожного педагога з профорієнтаційної роботи. Це не повний перелік заходів, які забезпечують стовідсоткове виконання регіонального замовлення. Орієнтовні напрямки профорієнтаційної
Які професії зараз найпопулярніші? Як ви вважаєте, чому вони стали престижними?
Вибір професії – одне з найбільш відповідальних рішень, які приймає людина у житті. Звичайно можна перервати навчання, якщо на третьому курсі інституту ти зрозумієш, що це справа не твоя, а можна через декілька років залишити роботу, яка не подобається. Однак час буде втрачено, та й розчарування неминуче … Вибір професії, як і будь-який вибір – це прийняття рішення при великій кількості альтернативних варіантів та необхідності враховувати різноманітні фактори. Є такий вираз: «Щастя-це коли ранком хочеться йти на роботу, а після роботи – додому».
Відколи живе людство - існує і проблема вибору занять, трудової діяльності, професійної кар’єри. Слово «професія» виникло на Землі як найвище, найдосконаліше творіння природи, підтверджують найдавніші пам'ятки, знайдені археологами, лінгвістами та істориками. Свідоцтво про роль усвідомленого вибору професійної сфери діяльності ми знаходимо навіть у Новому заповіті (послання св. апостола Павла до римлян 12.6,7,8): «Імама єно різні дари, згідно з благодаттю, даною нам. Коли пророцтво - то виконуй йод в міру віри, а коли служіння - будь на служінні, коли вчитель - на навчанні, коли утішитель - на потішанні, хто подає - у простоті, хто головує - то з пильністю, хто милосердствує - то з привітністю!» З різних історичних пам'яток відомо, що процес формування суспільних відносин супроводжувався розвитком ремесел, занять, появою різних професій. Відповідно виникали і проблеми з вибором їх, перші прояви невідповідності професії, справі, уподобанням. Давно, дуже давно люди збагнули: справжню насолоду приносить лише та праця, яка обирається за власним бажанням, відповідно до інтересів, покликання, здібностей особистості. Ще відомий давньогрецький філософ Платон (427-347 рр. до н.е.) говорив: «Пізнай себе і роби свою справу».
Профорієнтацйна робота – це робота з учнями щодо озброєння підлітків визначеною сукупністю знань про соціально-економічні і психофізіологічні особливості різних професій, умов правильного вибору однієї з них, інформації про канали працевлаштування, вимог до прийому на роботу і т.д. Це напрям роботи, в якому систематизуються відомості про зміст та перспективи сучасних професій, форми й умови оволодіння різними спеціальностями, стан та потреби ринку праці.
У педагогічних дослідженнях розглядається формування інтересу до вибору професії через комплекс компонентів. Так за дослідженням М.Левітова, – ці компоненти поєднано в три групи:
1. мотиваційні компоненти, в яких відбивається оцінка професії, її суспільна значущість;
2. компоненти підготовки до трудової діяльності — знання, вміння, навички;
3. індивідуально-психологічні особливості мислення.
Мотиваційний компонент визначається моральними якостями та функціональними властивостями особистості, а також характером трудової діяльності, готовність до якої формується. Мотиваційний компонент має складну динамічну структуру, складові частини якої певним чином супідрядні, взаємозалежні та взаємообумовлені. До складу мотиваційного компоненту, що відбиває зміни в потребово-мотиваційній сфері особистості, входять відповідні потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, інтереси, прихильності та установки.
Головне місце в структурі мотиваційного компоненту посідають мотиви навчально-виховної діяльності, оскільки всі інші складові виконують спонукальну функцію, що активізує цю діяльність, а мотиви інтегрують їх прояв.
До професійного компоненту входять знання про професії даної галузі; спеціальні знання, вміння, навички; досвід трудової діяльності, набутий у процесі трудової підготовки.
До психологічного компоненту включено індивідуально-психологічні, психічні та характерологічні особливості особистості, які виступають передумовами успішного оволодіння обраним видом трудової діяльності.
Профорієнтаційну роботу можна починати проводити у 9 класі. Вважаю, що звернутися до такої роботи можна вивчаючи пошукові системи Інтернету. Для цього формулюється ціль дослідження, його мета і напрямки.
Професійна орієнтація - система навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.
Правильний вибір професії зумовлює моральне задоволення, позитивну самооцінку, високу продуктивність праці, якість продукції. Він є точкою, в якій сходяться інтереси особистості та суспільства, поєднання особистих і загальних інтересів.
Завдання профорієнтації полягає в ознайомленні учнів з професіями та правилами їх вибору, вихованні спрямованості на самопізнання як основу професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами щодо набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією, а також забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості.
Компонентами профорієнтаційної роботи є
- професійна інформація,
- професійна діагностика,
- професійна консультація,
- професійний відбір,
- професійна адаптація.
Професійна інформація
- психолого-педагогічна система формування в особистості активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб'єктивним і об'єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення особистості. Вона дає школярам змогу ознайомитися з різними професіями, з пов'язаним із ними змістом трудової діяльності, з вимогами, які ці професії пред'являють людині, а також з тим, де ними можна оволодіти. Завдяки цьому учні виявляють свої індивідуальні схильності, психофізіологічні можливості, вміння зіставити їх з вимогами професії, до якої вони мають інтерес і нахили, щоб прийняти правильне рішення про свою придатність до професійної діяльності в обраній галузі праці.
Професійна діагностика
- система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей. Для деяких спеціальностей вона є неминучою, ігнорування пов'язане з ризиком непридатності особистості.
Професійна консультація
- надання особистості на основі її вивчення науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів і засобів професійного самовизначення. Вона має на меті й навчання учнів прийомам самооцінки своїх якостей з метою з'ясування їх відповідності вимогам професії. Мріючи про певну професію, школярі повинні водночас замислюватися, чи справді вони годяться для такої роботи. Для відповіді на це питання вони мають знати вимоги професії до людини, яка її обрала. Такі вимоги розроблено до багатьох професій.
Аналогічні консультації слід надавати і батькам учнів, щоб вони серйозніше підходили до обрання майбутньої професії дітьми, допомагали їм у цьому. До професійної консультації залучають і медичних працівників школи, які знають медичні протипоказання стосовно основних професій і можуть запобігти небажаним випадкам, коли учням доводиться змінювати професійну орієнтацію вже на етапі відбору.
Професійний відбір
- система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування. Здійснюють його навчальні заклади, висуваючи до вступників конкретні вимоги, або установи, які приймають випускників на роботу. На цьому етапі важлива роз'яснювальна робота серед молодих людей, які повинні усвідомити необхідність роботи над собою задля подолання певних недоліків, досягнення професійної майстерності.
Професійна адаптація
- процес пристосування людини до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності. її здійснюють на стадії оволодіння учнем професією. Ознаками професійної адаптації є збереження і розвиток здібностей і схильностей до обраної професійної діяльності, узгодженість суспільної та особистої мотивації до праці, яка залежить від її змісту, впливу сім'ї та виробничого оточення. Професійна адаптація відбувається разом із суспільною адаптацією.
Етапи профорієнтаційної роботи
У Положенні про професійну орієнтацію молоді, яка навчається, визначено такі етапи профорієнтаційної роботи зі школярами різного віку:
а) початковий (пропедевтичний) етап. Метою його є ознайомлення дітей у процесі навчальної, позакласної та позашкільної роботи з найпоширенішими професіями, виховання позитивного ставлення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості, формування початкових загальнотрудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами в процесі діяльності. Результатом цієї роботи має бути сформоване у молодших школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності;
б) пізнавально-пошуковий (5-7 класи) етап. Передбачає формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю, а також систематичне ознайомлення з професіями у навчально-виховному процесі. Не менш важливими є формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості, консультування щодо вибору профілю подальшої освіти, форм трудової підготовки. Оптимальним результатом є вибір напряму (профілю) навчання, продовження освіти у 8-9 класах;
в) базовий (визначальний) (8-9, 8-12 класи) етап. Робота на цьому етапі полягає у вивченні наукових основ вибору професії, її класифікаційних ознак, вимог професій до людини, основних професійно важливих якостей, правил вибору професії. Старшокласники мають оволодіти методиками самопізнання, самооцінки, розвивати індивідуальні професійно важливі якості, формувати вміння зіставляти необхідні для здобуття конкретної професії вимоги з власними можливостями та кон'юнктурою ринку праці. Завданням школи є створення умов для випробування можливостей учнів у різних видах трудової діяльності (консультації щодо вибору професії та навчального закладу, професійний відбір). Про досягнення очікуваних результатів свідчать сформованість особистісно значущого сенсу вибору професії, певної професійної спрямованості, професійне самовизначення учнів, їх готовність до зміни професійної спрямованості, переорієнтації на суміжні професії, на інші види діяльності відповідно до своїх індивідуальних особливостей та результатів профвідбору.
Профорієнтаційну роботу в школі здійснюють учителі всіх навчальних предметів, класні керівники, інші педагогічні працівники, фахівці різних галузей виробництва.
У навчальних програмах з предметів природничо-математичного циклу закладено можливості розкриття природничих основ праці, формування практичних навичок (вимірювальних, обчислювальних, лабораторних, графічних), необхідних для роботи на сучасному механізованому та автоматизованому виробництві. На уроках трудового навчання учні на політехнічній основі оволодівають системою техніко-технологічних та економічних знань, набувають умінь і навичок самостійної роботи з різними матеріалами, використовуючи з практичною метою інструменти, пристосування і прилади, в них формується сумлінне ставлення до процесу праці та її результатів. Усі ці якості мають безпосереднє значення для подальшої професійної орієнтації.
Важливу роль у професійній орієнтації школярів відіграють факультативні курси. Багато їх орієнтує старшокласників на конкретну професію і дає їм певний обсяг знань, умінь і навичок з цієї професії.
Провідна роль у цій роботі належить класному керівникові. Він упродовж тривалого часу спостерігає за учнями свого класу, вивчає їх індивідуальні особливості, інтереси, здібності й нахили, контактує з батьками, знає виховний потенціал кожної сім'ї, що дає йому змогу організувати профорієнтаційну роботу на належному рівні.
Серед використовуваних класними керівниками форм такої роботи найефективнішими є екскурсії, зустрічі з фахівцями, колишніми випускниками, вечори, диспути, конференції, класні години, заняття в гуртках, факультативи.
Професіограма
Для ефективного інформування учнів про певну професію використовують її професіограму, що передбачає розкриття таких питань:
1. Як називається робота, у чому її суть? (Назва роботи, спеціальності, професії, посади, можливого робочого місця, тобто опис істотних характеристик і видових особливостей праці.)
2. Яка ефективність і мета роботи?
3. Що є предметом праці?
4. У який спосіб виконується робота?
5. На основі чого вона здійснюється?
6. Які критерії оцінки результатів праці?
7. Яка кваліфікація потрібна для роботи?
8. За допомогою яких засобів виконується робота?
9. В яких умовах виконується робота?
10. Яка організація праці?
11. Яка кооперація праці? (Хто, що і з ким виготовляє?)
12. Яка інтенсивність праці?
13. Які моменти небезпеки та відповідальності трапляються в процесі роботи?
14. Яку вигоду дає робота працівникові? (Зарплата, премія, пільги, моральне задоволення, суспільне визнання.)
15. Які вимоги і обмеження характерні для роботи?
Успішність професійного самовизначення старшокласників залежить від сформованості їх ціннісної орієнтації, життєвих ідеалів у професійній сфері. В кожній сфері професійної діяльності можна з'ясувати особистісні ідеали з метою допомогти молоді утвердитися на власному життєвому і професійному шляху.
Ця методика вибудовується на принципах пізнавальної і творчої самореалізації особистості, що сприяє формуванню професійної орієнтації учнів. Відповідно до неї кожен учень протягом року обирає власний ідеал творчої самореалізації, готує міні-урок для однокласників, проводячи його за таким планом:
1. Визначити, про яку сферу професійної діяльності буде йтися.
2. Зіставити свої інтереси з рисами обраного ідеалу професіонала: чому обрано саме цю особистість, чим вона є привабливою, близькою.
3. Стисло розповісти про найцікавіші події на життєвому шляху цієї особистості.
4. Акцентувати увагу на тому, як ця творча особистість досягла висот у своїй діяльності.
б. Продемонструвати вражаючий фрагмент твору, винаходу (поставити музичний запис, накреслити на дошці схему пристрою, показати копію картини тощо).
6. Дати творче завдання учням класу (організувати гру, відгадати загадку, розв'язати кросворд тощо).
7. Відповісти на поставлені учнями запитання.
8. Отримати оцінку.
Оцінку за урок учні та вчителі визначають спільно. Вона має ґрунтуватися на таких показниках: а) відповідність особистості певній професійній орієнтації; б) рівень підготовленості матеріалу; в) вміння донести матеріал до слухачів; г) рівень цікавості творчих завдань, запитань тощо.
Така методика активізує мотиваційні, інформаційно-пізнавальні, ціле утворювальні, операційно-результативні та емоційно-почуттєві компоненти діяльності особистості.
Під час орієнтації учнів на конкретну професію можливі такі помилки: поділ професій на "престижні" й "непрестижні"; ототожнення навчального предмета з професією; перенесення ставлення до людини - представника професії на саму професію; вибір професії під чиїмсь впливом; застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва.
Вибір майбутньої професії - це серйозний крок, який випускники роблять на підставі інформації, отриманої з різноманітних джерел, рівня своїх знань з профілюючих предметів та власних природних здібностей. Вступ до вищого навчального закладу є для них важливим життєвим проектом, над яким майбутні абітурієнти працюють разом з вчителями та батьками.
Звертаю увагу на три напрямки формування у старшокласників інтересу до професії:
· ознайомлення з характером та особливостями різних професій і спеціальностей. Це можливо здійснити тільки в процесі навчання, коли учні знайомляться з різними видами праці.
· практичне спрямування старшокласників на вибір професії, коли учні особисто переконуються в правильності свого вибору.
· створення умов для оволодіння задатками трудових спеціальностей допомагає старшокласникам оволодіти практичними вміннями та навичками в тій або іншій галузі, дозволяє учням виявити свої творчі здібності.
З метою формування в учнів професійного самовизначення потрібна система науково-практичної діяльності школи, сім'ї, підприємств, ПТУ, профорієнтаційних центрів, яка називається професійною орієнтацією. Вибір професії — один з головних життєвих виборів, який здійснює людина в юному віці. Він має велике значення як для самої людини, так і для суспільства. Вибір професії — це, по суті, вибір життєвого шляху, вибір долі.
Робота з профорієнтації школярів повинна бути диференційованою, проводитися виходячи з особистісних особливостей учнів. З учнями, в яких склався професійний намір, що проявляється у виборі конкретної професії, доцільно проводити роботу із закріплення їх профнамірів шляхом поглиблення й розширення знань про обрану професію. Школярів, у яких менш виражені професійні наміри, що виявляється в коливаннях, зміні інтересів, необхідно широко знайомити із професіями, сферами людської діяльності, галузями економіки та ІТ.
Немає коментарів:
Дописати коментар